УКРАЇНСЬКА МОВА І МОВИ
НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН
(мови навчання)
1-4 класи
Поточна перевірка і поточне
оцінювання
Об’єктами поточної перевірки навчальних досягнень учнів 1-4 класів з мови є
мовний і мовленнєвий складники комунікативної компетентності:
знання про мову і мовлення, мовні уміння й навички;
орфографічні і пунктуаційні вміння й навички;
графічні навички письма, культура оформлення письмових робіт (охайність,
розбірливість, розміщення записів);
досвід мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання – 1 клас; говоріння
(усне діалогічне і монологічне мовлення) – 1-4 класи; письмо (писемне
діалогічне мовлення у 2-4 класах і писемне монологічне мовлення в 3-4 класах).
Поточна перевірка та поточне оцінювання знань про мову і мовлення та мовних умінь і
навичок здійснюється на різних етапах уроку як у фронтальній, так і в
індивідуальній та груповій формах; може бути як усною, так і письмовою. Зміст
завдань для поточної письмової перевірки має відповідати вимогам до підсумкової
письмової перевірки мовних знань.
Поточне оцінювання сформованості орфографічних та
пунктуаційних умінь та навичок, графічних навичок письма,
культури оформлення письмових робіт (охайність, розміщення записів)
здійснюється за результатами перевірки
письмових робіт учнів у робочих зошитах за тими ж критеріями що і письмові
контрольні роботи (диктант, комбінована робота тощо). Орфографічні,
пунктуаційні помилки та помилки у завданнях з мовного розбору вважаються
рівноцінними.
Поточній перевірці та поточному оцінюванню
підлягають аудіативні уміння,
читання, читання напам’ять у 1 класі; усне
і письмове діалогічне й монологічне мовлення в 1-4 класах. Поточну
перевірку і поточне оцінювання аудіативних умінь у 2-4 класах здійснюють на
уроках літературного читання.
Поточна перевірка з аудіювання у
1 класі проводиться в процесі формування в учнів умінь слухати й розуміти усне
мовлення. Орієнтовний обсяг тексту на кінець навчального року 70-90 слів.
Завдання для перевірки розробляють на матеріалі різних мовних одиниць: звуків,
слів, словосполучень, речень, текстів. Ними передбачено визначення рівнів
сприймання першокласниками відповідного мовного матеріалу на слух, виокремлення
певної мовної одиниці з-поміж інших, розуміння почутого. Результатом поточної перевірки
з аудіювання є вербальні оцінні судження вчителя/вчительки, що ґрунтуються на позитивному принципі.
Поточна перевірка уміння читати текст
у 1 класі здійснюється на текстах типу букварного, в яких ужито вже вивчені
букви. Перевірка має діагностичний характер з метою визначення
сформованості умінь читати. При оцінюванні сформованості уміння читати в 1
класі беруться до уваги: спосіб читання (складами, цілими словами);
правильність читання і розуміння прочитаного. Для перевірки виявлення розуміння
прочитаного учневі пропонується не більше 3 запитань (щодо значення окремих
слів та фактичного змісту прочитаного).
Об’єктом поточної перевірки у 1 класі є уміння читати напам’ять віршовані твори.
Перевірку здійснюють усно, індивідуально протягом наступних 2-3 уроків після
опрацювання твору, що вивчається на пам’ять. Окремі уроки на перевірку уміння
читати напам’ять не відводять. Протягом навчання у 1 класі здійснюється
перевірка уміння читати напам’ять 1 віршованого твору у першому семестрі і 2 –
у другому семестрі. Якість читання творів напам’ять визначають за такими
вимогами, що і у 2-4 класах на уроках літературного читання (див. розділ
«Літературне читання»).
Поточну перевірку сформованості діалогічного мовлення організовують як усно (1-4
класи), так і письмово (2-4 класи) залежно від мети і завдань уроку. У 1 класі
учням пропонується відтворити в
особах (з іншим учнем або вчителем) прослуханий діалог; у 2-4 класах –
пропонується побудувати діалог з
однокласником/однокласницею на задану тему, за життєвою ситуацією, картиною,
прочитаним твором, переглянутою передачею тощо. Перевіряється уміння
використовувати формули мовленнєвого етикету, ставити запитання, підтримувати
розмову на певну тему, дотримуватись правил спілкування, норм літературної
мови, – відповідно до державних вимог щодо навчальних досягнень учнів.
Письмова перевірка передбачає запис діалогу без використання слів автора.
Під час інструктажу перед записом діалогу, вчитель/вчителька нагадує учням, що
кожну репліку записують з нового рядка, починаючи з тире. Оцінювання змісту
письмового діалогу здійснюється за тими ж орієнтовними вимогами, що і
оцінювання усного діалогу. Грамотність письмового діалогу перевіряється, але не
оцінюється.
Обсяги утворених усних діалогів: у 2 класі – 3-4
репліки одного учасника/учасниці розмови, в 3 класі – 4-5 реплік одного
учасника/учасниці розмови, у 4 класі –5-6 реплік одного учасника/учасниці
розмови (з урахуванням вступних і прикінцевих етикетних формул). Обсяги письмових
діалогів: у 2 класі – 3 репліки одного учасника/учасниці розмови, в 3
класі – 4 репліки одного
учасника/учасниці розмови, у 4 класі – 5 реплік одного учасника/учасниці
розмови (з урахуванням вступних і прикінцевих етикетних формул).
Орієнтовні вимоги до оцінювання
діалогу
|
Рівень
навчальних
досягнень
учня/учениці
|
Бали
|
Характеристика
навчальних досягнень учня/учениці
|
|
Початковий
|
1
|
Учень/учениця підтримує діалог, відповідаючи на
запитання співрозмовника лише «так» чи «ні»
|
|
2
|
Учень/учениця відповідає на елементарні запитання
короткими репліками, однак не ініціює розмови
|
|
|
3
|
Учень/учениця вступає в діалог з найпростішої за змістом теми, відповідає
лише на окремі репліки співрозмовника/співрозмовниці, робить спроби формулювати запитання
|
|
|
Середній
|
4
|
Учень/учениця бере участь в діалозі з нескладної за змістом
теми, але робить довгі паузи, добираючи потрібні слова, окремі репліки
співрозмовника/співрозмовниці залишає без відповіді
|
|
|
5
|
Учень/учениця підтримує діалог за нескладною за змістом
мовленнєвою ситуацією, але іноді відхиляється від теми, не завжди
вживає слова ввічливості, припускається мовних помилок. Кількість реплік
діалогу менша за визначений для певного класу обсяг
|
|
6
|
Учень/учениця ініціює і підтримує діалог, будує в
основному змістовні репліки, однак не завжди дотримується правил мовленнєвого
етикету, припускається окремих мовних помилок. Кількість реплік діалогу менша за визначений
для певного класу обсяг
|
|
|
Достатній
|
7
|
Учень/учениця будує діалог, в міру швидко добирає
потрібні слова, вживає формули мовленнєвого етикету, виявляє толерантність до
співрозмовника/співрозмовниці, однак не висловлює власної думки, свого ставлення
до предмета обговорення, припускається незначних мовних помилок. Кількість реплік
діалогу відповідає визначеному для кожного класу обсягу
|
|
|
8
|
Учень/учениця складає діалог за ситуацією, що містить певну
проблему, швидко добирає і правильно використовує потрібні слова,
будує змістовні репліки, дотримується правил культури спілкування, однак не
висловлює свого ставлення до предмета обговорення, припускається
незначних мовних помилок. Кількість реплік діалогу відповідає визначеному для кожного класу
обсягу
|
|
|
9
|
Учень/учениця самостійно складає діалог з проблемної теми,
чітко формулює запитання, дає влучні відповіді, демонструє належну
культуру спілкування, не припускається мовних помилок, робить спроби
висловити власну думку з приводу предмета обговорення. Кількість реплік
діалогу відповідає визначеному для кожного класу обсягу
|
|
Високий
|
10
|
Учень/учениця складає діалог за проблемною ситуацією,
чітко формулює думки, демонструє високу культуру спілкування, висловлює
власну позицію, але невпевнено. Кількість реплік діалогу відповідає визначеному для
кожного класу обсягу
|
|
11
|
Учень/учениця ініціює і підтримує діалог з певної проблеми,
впевнено висловлює й аргументує свою позицію, виявляючи повагу до думки
співрозмовника/співрозмовниці, демонструє високу культуру спілкування.
Кількість
реплік діалогу відповідає визначеному для кожного класу обсягу
|
|
|
12
|
Учень/учениця складає змістовний діалог, демонструє
вміння уважно вислухати співрозмовника/співрозмовницю, виявляє стриманість і
коректність у разі незгоди з думкою співрозмовника/співрозмовниці, доводить свої
думки, висловлюючи переконливі аргументи, в тому числі й із власного
життєвого досвіду, відстоює власну позицію. Кількість реплік діалогу перевищує
визначений для кожного класу обсяг
|
Поточну перевірку сформованості монологічного мовлення (переказ, твір) організовують як
усно (1-4 класи), так і письмово (3-4 класи) залежно від мети і завдань уроку.
Уміння усно переказувати текст перевіряють на матеріалі текстів
розповідного характеру: у 1 класі пропонуються тексти букварного типу; у 2
класі – тексти обсягом 40-50 слів. Уміння усно та письмово переказувати текст
перевіряють на матеріалі текстів розповідного характеру: у 3 класі обсягом
50-70 слів; у 4 класах – тексти обсягом 70-90 слів.
У 1 класі учням пропонується скласти усний твір-розповідь за малюнком, серією малюнків, життєвою ситуацією
тощо (3-4 речення). У 2 класі – усний твір-розповідь про побачене, почуте,
прочитане чи пережите у власному житті (4-5 речень). У 3-4 класах – усний та
письмовий твір на задану тему, за
власними спостереженнями, життєвою ситуацією, картиною, прочитаним твором,
переглянутою передачею (5-6 речень – 3 клас, 6-7 речень – 4 клас).
Перевірка сформованості писемного монологічного
мовлення (письмовий переказ, твір) в процесі поточного контролю в 3-4 класах
має діагностичний характер. Вона проходить під керівництвом
учителя/учительки з використанням малюнків, плану, опорних слів тощо.
За письмовий переказ, твір у робочий зошит ставлять дві оцінки – за зміст і
грамотність. Якщо учитель/учителька приймає рішення фіксувати поточну оцінку за
письмовий переказ, твір у журналі, то ставиться оцінка тільки за зміст. Вимоги
до оцінювання грамотності письмового переказу твору такі самі, як до оцінювання
диктанту. При визначенні оцінки за грамотність враховуються лише допущені помилки
на вивчені правила.
Орієнтовні вимоги до оцінювання
змісту переказу/твору
|
Рівень
навчальних
досягнень
учня/учениці
|
Бали
|
Характеристика навчальних досягнень учня/учениці
|
|
Початковий
|
1
|
Учень/учениця будує окремі, не
пов’язані між собою речення, демонструючи обмежений лексичний запас і
припускаючись мовних (лексичних, граматичних) помилок
|
|
2
|
Учень/учениця будує окремі
фрагменти висловлювання, при цьому його (її) лексичний запас
обмежений, наявні мовні помилки
|
|
|
3
|
Учень/учениця будує
висловлювання, що не становить завершеного тексту. Послідовність викладу не
дотримана, а лексика – бідна; трапляються мовні помилки
|
|
|
Середній
|
4
|
Учень/учениця будує текст,
який відзначається певною зв’язністю, але збіднений змістом; наявні
відхилення від теми; порушена послідовність викладу, відсутні зачин або
кінцівка, збіднена лексика, є мовні помилки
|
|
5
|
Учень/учениця створює текст,
який певною мірою розкриває тему, однак удосконалення потребує
послідовність викладу, зачин чи кінцівка, добір слів, мовне оформлення тексту
|
|
|
6
|
Учень/учениця будує досить
послідовний текст, розкриває тему, хоч іноді порушує співвідношення основної
і другорядної інформації; добір слів потребує вдосконалення; трапляються
мовні помилки
|
|
|
Достатній
|
7
|
Учень/учениця правильно будує
текст, розкриває його загальний зміст і головну думку; у тексті наявні
зачин, основна частина і кінцівка;проте учень не висловлює своєї думки з приводу
сказаного; текст бідний на виражальні засоби мови; трапляються невиправдані
повтори тих самих слів; мають місце мовні помилки
|
|
8
|
Учень/учениця самостійно будує
достатньо повне зв’язне висловлювання, в цілому ґрунтовно висвітлює тему і
головну думку; проте не висловлює свого ставлення до того, про що говорить;
припускається окремих мовленнєвих і мовних помилок
|
|
|
9
|
Учень/учениця самостійно
створює послідовний, логічно завершений текст; вдало добирає виражальні засоби мови; робить
спроби
висловити свою думку з приводу сказаного, але не дуже вдало;
припускається поодиноких лексичних неточностей, мовних помилок
|
|
|
Високий
|
10
|
Учень/учениця вправно будує
текст, що характеризується логічною завершеністю, відповідністю темі й меті,
багатством лексичних засобів; у тексті висловлена думка про предмет розмови,
але допущено 1-2 мовні чи мовленнєві помилки
|
|
11
|
Учень/учениця вправно будує
послідовний, повний текст, враховуючи комунікативне завдання; чітко висловлює
власну думку, аргументує її; робота відзначається багатством словника,
точністю слововживання, граматичною і стилістичною грамотністю
|
|
|
12
|
Учень/учениця створює повноцінне зв’язне висловлювання з певною
комунікативною метою; повно і вичерпно висвітлює тему; впевнено висловлює й
аргументує своє ставлення до того, про що пише; вдало пов’язує предмет
розмови з власним життєвим досвідом; робота відзначається багатством
лексики, граматичною правильністю, стилістичною довершеністю
|
Підсумкова перевірка і підсумкове
оцінювання
Підсумкова перевірка у 1 класі не передбачає
тематичних перевірок і здійснюється в кінці навчального року.
Об’єктами підсумкової перевірки навчальних досягнень учнів 1 класу з мови є такі
складники комунікативної компетентності:
досвід мовленнєвої діяльності: уміння читати (спосіб,
правильність,виразність) і розуміти зміст прочитаного;
орфографічні і пунктуаційні вміння та графічні навички письма, культура
оформлення письмових робіт.
Підсумкова перевірка
сформованості вміння читати в 1 класі
здійснюється індивідуально наприкінці навчального року на матеріалі доступних
для розуміння учнями цієї вікової категорії текстів (обсяг текстів: 60-90 слів
на кінець навчального року). Результати перевірки фіксують у характеристиці
навчальних досягнень учня/учениці, що зберігається в його/її особовій справі.
Орфографічні і пунктуаційні вміння та графічні
навички письма, культура оформлення письмових робіт в 1 класі перевіряються в кінці
навчального року шляхом списування з друкованого тексту. При оцінюванні списаного тексту враховують
грамотність (за такими самими вимогами, що й диктант), правильність написання
літер та їх поєднання і культуру оформлення письмової роботи. Результати
перевірки фіксують у характеристиці навчальних досягнень учня\учениці, що
зберігається в його особовій справі.
Підсумкова перевірка включає тематичну перевірку у 2-4
класах, що проводиться у формі тематичної контрольної роботи в кінці
вивчення теми та виконання підсумкової контрольної роботи в кінці навчального
року в 4 класі.
Об’єктами тематичної перевірки навчальних досягнень учнів 2-4 класів з мови є
складники комунікативної компетентності:
знання про мову і мовлення, мовні уміння й навички;
орфографічні і пунктуаційні вміння й навички;
досвід мовленнєвої діяльності: усний або письмовий діалог (2-4 класи) і
письмовий переказ (3-4 клас);
графічні навички письма, культура оформлення письмових робіт (охайність,
розбірливість, розміщення записів).
Зведений перелік робіт з підсумкової перевірки,
які проводяться в 1-4 класах з мови
|
Вид перевірки
|
1 клас
|
2 клас
|
3 клас
|
4 клас
|
||||
|
І сем.
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
|
|
Читання*
|
–
|
1
|
–
|
–
|
–
|
–
|
–
|
–
|
|
Списування
|
–
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Диктант
|
–
|
–
|
2
|
1
|
1
|
2
|
1
|
2
|
|
Перевірка мовних знань і вмінь
|
–
|
–
|
1
|
2
|
1
|
2
|
1
|
2
|
|
Письмовий переказ
|
–
|
–
|
–
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
|
Діалог (усно або письмово)**
|
|
|
|
1
|
1
|
|
1
|
|
|
Підсумкова контрольна робота/ Державна
підсумкова атестація
|
–
|
–
|
–
|
–
|
–
|
–
|
–
|
1
|
|
Загальна кількість перевірок
за семестр
|
–
|
2
|
4
|
5
|
5
|
5
|
5
|
6
|
*у 2-4 класах сформованість читацьких умінь перевіряється на уроках
літературного читання;
** форма перевірки діалогу (усно або письмово) – за вибором учителя.
Тематичні контрольні роботи можуть проводити за поданими у таблиці видами перевірок: диктант
(без завдань з мовної теми), списування (без завдань з мовної теми), тестові
завдання з мовної теми (без завдань на списування і запис під диктовку),
письмовий переказ. Водночас контрольні роботи можуть бути комбіновані: диктант із завданнями з мовної теми чи тестовими
завданнями; списування із завданнями з мовної теми чи тестовими завданнями.
Загальна кількість перевірок за семестр від вибору кількості комбінованих робіт
не змінюється. При цьому протягом навчального року комбінованих робіт має бути
не більше 4.
Списування і диктант є основними формами
перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності.
Вимоги до текстів диктанту і
списування як окремих видів робіт
(без завдань з мовної теми)
|
Клас
|
Семестр
|
Кількість слів у тексті
|
Кількість орфограм у тексті диктанту та пропущених орфограм у тексті для
списування
(%)
|
Кількість слів на орфограми, вивчення яких не передбачено програмою та
які заздалегідь записуються на дошці
|
|
1
|
І
|
-
|
-
|
-
|
|
ІІ
|
20-30 слів
|
-
|
-
|
|
|
2
|
І
|
30-40 слів
|
25% від загальної кількості слів у тексті, у тому
числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і
написання яких учні мають запам’ятати
|
Не більше 1
|
|
ІІ
|
40-50
|
25% від загальної кількості слів у тексті, у тому
числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і
написання яких учні мають запам’ятати
|
Не більше 1
|
|
|
3
|
І
|
50-60 слів
|
25% від загальної кількості слів у тексті, у тому
числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і
написання яких учні мають запам’ятати
|
Не більше 2
|
|
|
ІІ
|
60-70 слів
|
25% від загальної кількості слів у тексті, у тому
числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і
написання яких учні мають запам’ятати
|
Не більше 2
|
|
4
|
І
|
70-80 слів
|
25% від загальної кількості слів у тексті, у тому
числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і
написання яких учні мають запам’ятати
|
Не більше 2
|
|
ІІ
|
80-90 слів
|
25% від загальної кількості слів у тексті, у тому
числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і
написання яких учні мають запам’ятати
|
Не більше 2
|
За диктант та списування
виставляють одну оцінку. При оцінюванні диктантів та списування доцільно брати
до уваги грамотність і культуру оформлення письмової роботи. Оцінювання
грамотності рекомендується здійснювати за такими вимогами:
орфографічні і пунктуаційні помилки
вважаються рівноцінними;
помилка в одному й тому самому
слові, яке повторюється в диктанті кілька разів, вважається однією помилкою;
помилки на одне правило, але в різних словах вважаються різними помилками;
негрубими вважаються такі помилки: повторення тієї самої букви в
слові; недописування букви в кінці слова (не за правилом); двічі підряд
написане те саме слово в реченні. Дві негрубі прирівнюються до однієї грубої
помилки;
охайні виправлення (неправильне
написання на правильне) помилками не вважаються;
орфографічні та пунктуаційні
помилки на невивчені правила виправляються, але не враховуються (якщо
відповідні слова не були виписані на дошку під час диктанту, а розділові знаки
не диктувалися вчителем).
Норми оцінювання списування та
диктанту
|
Рівень
навчальних
досягнень
учня/учениці
|
Бали
|
Кількість помилок
|
|
Початковий
|
1
|
17 і більше
|
|
2
|
14-16 помилок
|
|
|
3
|
11-13 помилок
|
|
|
Середній
|
4
|
8-10 помилок
|
|
5
|
5-7 помилок
|
|
|
6
|
1 негруба та 4 грубих помилки
|
|
|
Достатній
|
7
|
2 негрубі та 2 грубі помилки, або 3 грубі
|
|
8
|
2 негрубі та 1 груба або1 негруба та 2 грубі
помилки
|
|
|
9
|
1 негруба та 1 груба помилки
|
|
|
Високий
|
10
|
2 негрубі помилки
|
|
11
|
1 негруба помилка
|
|
|
12
|
––
|
Підсумкова перевірка мовних знань і вмінь здійснюється
фронтально, письмово і складається із завдань на розпізнавання вивчених мовних
явищ, групування і класифікацію мовних одиниць, сполучення слів, доповнення,
трансформування речень, добір належної форми слова, потрібної лексеми тощо.
Водночас підсумкову перевірку мовних знань і вмінь можна проводити у тестовій
формі. Тестова робота складається із завдань двох типів, вимоги до формування
яких у 2 класах та 3-4 класах подано у таблицях.
Вимоги до формування змісту та оцінювання тестової роботи
з перевірки мовних знань і вмінь у 2 класі
|
№
з/п
|
Види завдань
|
Кількість завдань
|
Кількість балів за кожне
правильно виконане завдання
|
Максимальна кількість балів
|
|
1.
|
Завдання закритого типу, які
передбачають вибір одного із запропонованих трьох варіантів відповідей
|
3
|
2 бали
|
6 балів
|
|
2.
|
Завдання
відкритого типу, що виконуються без опори на запропоновані варіанти
відповідей (на встановлення відповідності; на встановлення правильної
послідовності; з короткою відповіддю: самостійне утворення форм слова, добір
слів за певною ознакою тощо; з розгорнутою відповіддю творчого характеру:
побудова речень, продовження тексту, висловлення власної думки тощо)
|
2
(1з яких творче)
|
3 бали*
|
6 бали
|
|
Разом
|
5
|
-
|
12 балів
|
|
* якщо завдання виконано
частково, то учневі зараховується від одного до двох балів.
Вимоги до формування змісту та оцінювання тестової роботи з перевірки
мовних знань і вмінь у 3-4 класах
|
№
з/п
|
Види завдань
|
Кількість завдань
|
Кількість балів за кожне
правильно виконане завдання
|
Максимальна кількість балів
|
|
1.
|
Завдання закритого типу, які передбачають вибір
одного із запропонованих трьох варіантів відповідей
|
4
|
1 бал
|
4 бали
|
|
2.
|
Завдання
відкритого типу, що виконуються без опори на запропоновані варіанти відповідей
(на встановлення відповідності; на встановлення правильної послідовності; з
короткою відповіддю: самостійне утворення форм слова, добір слів за певною
ознакою тощо; з розгорнутою відповіддю творчого характеру: побудова речень,
продовження тексту, висловлення власної думки тощо)
|
4
(1з яких творче)
|
2 бали*
|
8 балів
|
|
Разом
|
8
|
-
|
12 балів
|
|
* якщо завдання виконано частково, то учневі зараховується 1 бал.
Вимоги до формування змісту та оцінювання комбінованої роботи
(диктант/списування із завданнями з мовної теми за змістом тексту)
для 2-4 класів
|
№
з/п
|
Види завдань
|
Кількість завдань
|
Кількість балів за кожне
правильно виконане завдання
|
Максимальна кількість балів
|
|
1.
|
Диктант або текст для
списування
2 клас: обсяг тексту - 20-25 слів (І семестр), 25-30 слів (ІІ
семестр); кількість орфограм у тексті диктанту* та пропущених орфограм у
тексті для списування становить 25% від загальної кількості слів у тексті, в
тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову
і написання яких учні мають запам’ятати; кількість слів на орфограми,
вивчення яких не передбачено програмою та які заздалегідь записуються на
дошці не більше 1
|
1
|
6 балів*
|
6 балів
|
|
3 клас: обсяг тексту - 35-40 слів (І семестр), 40-45 слів (ІІ
семестр); кількість орфограм у тексті диктанту* та пропущених орфограм у
тексті для списування становить 25% від загальної кількості слів у тексті, у
тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову
і написання яких учні мають запам’ятати; кількість слів на орфограми,
вивчення яких не передбачено програмою та які заздалегідь записуються на
дошці не більше 2
|
||||
|
4 клас: обсяг тексту - 45-50 слів (І семестр), 50-55 слів (ІІ
семестр); кількість орфограм у тексті диктанту* та пропущених орфограм у
тексті для списування становить 25% від загальної кількості слів у тексті, у
тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову
і написання яких учні мають запам’ятати; кількість слів на орфограми,
вивчення яких не передбачено програмою та які заздалегідь записуються на
дошці не більше 2
|
||||
|
2.
|
Завдання
за змістом тексту для перевірки мовних знань
|
4
|
1 балу
|
4 бали
|
|
3.
|
Творче
завдання до тексту
|
1
|
2 бали**
|
2 бали
|
|
Разом
|
6
|
-
|
12 балів
|
|
* за кожну допущену у диктанті або
списуванні помилку знімається по 1 балу; за 6 і більше помилок – жодного бала
не ставиться;
** у творчому завданні
виставляють по 1 балу за зміст і грамотність, де враховують помилки лише на ті
правила, вивчення яких передбачено навчальною програмою.
Вимоги до формування змісту та оцінювання комбінованої роботи (диктант/списування із
тестовими завданнями з мовної теми,
не пов’язаними зі змістом тексту) для 2-4 класів
|
№
з/п
|
Види завдань
|
Кількість завдань
|
Кількість балів за кожне
правильно виконане завдання
|
Максимальна кількість балів
|
|
1.
|
Диктант
або текст для списування
2 клас: обсяг тексту – 15-20 слів; кількість орфограм у
тексті диктанту* та пропущених орфограм у тексті для списування становить 25%
від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку
передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають
запам’ятати; кількість слів на орфограми, вивчення яких не передбачено
програмою та які заздалегідь записуються на дошці не більше 1
|
1
|
3 бали*
|
3 бали
|
|
3 клас: обсяг тексту - 20-25 слів; кількість орфограм у
тексті диктанту* та пропущених орфограм у тексті для списування становить 25%
від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку
передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають
запам’ятати;кількість слів на орфограми, вивчення яких не передбачено
програмою та які заздалегідь записуються на дошці не більше 2
|
||||
|
4 клас: обсяг тексту - 25-30 слів; кількість орфограм у
тексті диктанту* та пропущених орфограм у тексті для списування становить 25%
від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку
передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають
запам’ятати; кількість слів на орфограми, вивчення яких не передбачено програмою
та які заздалегідь записуються на дошці не більше 2
|
||||
|
2.
|
Завдання
закритого типу з вибором однієї відповіді серед трьох пропонованих варіантів
|
3
|
по1 балу
|
3 бали
|
|
3.
|
Завдання
відкритого типу на встановлення послідовності або відповідності між 6 компонентами,
які утворюють 3 пари
|
1
|
2 бали
|
2 бали
|
|
4.
|
Завдання
відкритого типу з короткою відповіддю
|
1
|
2 бали
|
2 бали
|
|
5.
|
Творче
завдання
|
1
|
2 бали**
|
2 бали
|
|
Разом
|
7
|
-
|
12 балів
|
|
* за кожну допущену у диктанті або
списуванні помилку знімається по 1 балу, три і більше помилок – жодного бала за
цей вид роботи не ставиться;
** у творчому завданні
виставляють по 1 балу за зміст висловлювання і грамотність, де враховують
помилки лише на ті правила, вивчення яких передбачено навчальною програмою.
Письмовий переказ рекомендується проводити в 3-4 класах у кінці вивчення теми «Текст». Обсяги
текстів переказів для підсумкової (тематичної) перевірки такі ж самі, як і для
поточної.
За письмовий переказ ставлять дві оцінки – за зміст і грамотність.
Вимоги до оцінювання змісту переказу при підсумковій перевірці такі ж самі, як
при поточній. Вимоги до оцінювання грамотності письмового переказу такі самі,
як до оцінювання диктанту. При визначенні оцінки за грамотність враховуються
лише допущені помилки на вже вивчені правила.
Усний або письмовий діалог проводять у 2-4 класах у кінці вивчення теми «Речення». Підсумкова
перевірка сформованості уміння будувати діалог здійснюється за тими ж вимогами,
що і поточна.
Для підсумкової перевірки можуть укладатись контрольні роботи з іншими
підходами до структурування і комбінування завдань, але з обов’язковим
дотриманням вимог до навчальних досягнень учнів, зазначених у чинній програмі з
навчального предмета.
Комментариев нет:
Отправить комментарий