ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ
(мови навчання: українська і мови
національних меншин)
2-4 класи
Поточна перевірка і поточне оцінювання
Об’єктами поточної
перевірки навчальних досягнень учнів з
літературного читання є
складники читацької
компетентності:
навички читання (правильність, спосіб, виразність, темп, розуміння
прочитаного) вголос і мовчки;
досвід читацької діяльності учнів (обізнаність з колом дитячого читання,
практичне засвоєння літературознавчих понять, уміння працювати з літературним твором, дитячою книжкою,
довідковою літературою);
уміння читати напам’ять віршовані твори, твори малих жанрів (2-4 кл.),
прозові твори (3-4 кл.);
складники комунікативної
компетентності:
досвід мовленнєвої діяльності: аудіативні уміння; уміння переказувати зміст
прочитаного твору, уміння складати усне висловлювання за змістом прочитаного,
прослуханого (2-4 класи).
Поточна перевірка навички читання здійснюється в усній
формі з урахуванням усіх показників (правильність, спосіб, розуміння,
виразність, темп). Окремо темп читання із застосуванням кількісних показників
учителем не перевіряється.
Подані показники є орієнтиром для
розвитку темпу читання, а не перевірки та оцінювання. Вони можуть бути використані
для організації само- та ваємоперевірки учнями темпу читання, а також одержання
вчителем фактичного матеріалу для вибудовування стратегії організації роботи
учнів на уроках.
Кількісні показники темпу читання
вголос
(для розвитку темпу читання)
|
Клас
|
І семестр
|
ІІ семестр
|
|
2
|
35-45 сл/хв
|
50-60 сл/хв
|
|
3
|
65-70 сл/хв
|
75-80 сл/хв
|
|
4
|
80-85 сл/хв
|
90-95 сл/хв
|
Такий показник розвитку навички читання як виразність
перевіряють на знайомому тексті, але окремо від інших показників не оцінюється.
Поточна перевірка
навички читання вголос здійснюється в усній формі індивідуально у
комплексі з усіма показниками: правильність, спосіб, виразність, темп,
розуміння прочитаного. Для читання учневі пропонують незнайомий художній,
науково-художній текст, який у кожному класі відрізняється складністю змісту,
мовою твору, побудовою речень, обсягом
(у 2 класі – 120-150 слів; у 3
класі – 180-210 слів, у 4 класі – 240-270 слів). Після читання вголос учню
пропонується усно або письмово виконати завдання на розуміння прочитаного.
Перевірка навички читання вголос,
у тому числі розуміння прочитаного, може здійснюватись після першого і
наступних перечитувань твору. Якщо перевірка здійснюється після першого
перечитування, то виразність не враховується, а запитання мають стосуватись
фактичного змісту твору: хто?, що?, які?,
де?, коли?, як?; які і як відбувалися події?; хто персонажі?, що вони робили?,
до якого жанру належить твір?. Якщо перевірка здійснюється після наступних
перечитувань, то виразність враховується, а завдання мають стосуватись
визначення теми, основної думки; відтворення послідовності подій, встановлення
смислових, причиново-наслідкових зв’язків, рис характеру персонажів, мотивів
їхніх вчинків.
Орієнтовні вимоги до оцінювання
сформованості навички читання вголос
|
Рівень навчальних досягнень
учня/учениці
|
Бали
|
Характеристика навчальних
досягнень учня/учениці
|
|
Початковий
|
1
|
Учень/учениця
читає відривними складами, припускаючись численних помилок у закінченнях,
наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і складів, помилок мовного
характеру. Повторно перечитує окремі слова, закінчення слів, робить великі
паузи між словами, реченнями. Виявляє нерозуміння тексту як у цілому, так і
змісту окремих речень
|
|
2
|
Учень/учениця
читає переважно складами, з тривалими паузами, припускаючись численних
помилок у закінченнях, наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і
складів, помилок мовного характеру. Виявляє нерозуміння тексту в цілому але
розуміє зміст окремих речень
|
|
|
3
|
Учень/учениця
значну кількість слів читає складами, не дотримуючись пауз між реченнями і
смисловими групами слів. Припускається багатьох помилок на перестановку,
заміну складів, звуків, слів, у наголошуванні слів. Виявляє нерозуміння
тексту в цілому але частково розуміє зміст окремих фактів
|
|
|
Середній
|
4
|
Учень/учениця
читає словами і складами. Читання монотонне. Часто припускається помилок у
вимові, наголошуванні слів. Виявляє нерозуміння тексту в цілому, але розуміє
окремі факти
|
|
5
|
Учень/учениця
читає переважно словами. Припускається помилок на заміну, перестановку
складів, у наголошуванні слів, порушує правила вимови. Виявляє неповне розуміння
фактичного змісту тексту
|
|
|
6
|
Учень/учениця
читає переважно плавно, цілими словами, припускаючись мовленнєвих помилок, а
також у наголошуванні слів. Недостатньо повно розуміє фактичний зміст тексту.
Припускається помилок, пов’язаних із розумінням основної думки твору, встановленні
смислових зв’язків
|
|
|
Достатній
|
7
|
Учень/учениця
читає плавно, цілими словами без зайвих пауз. Припускається кількох
орфоепічних, мовленнєвих помилок. Виявляє достатнє розуміння фактичного
змісту тексту. Припускається помилок, пов’язаних із розумінням основної думки
твору
|
|
8
|
Учень/учениця
читає плавно словами, правильно. Припускається окремих помилок у
наголошуванні слів. Усвідомлює фактичний зміст тексту, але не повно розуміє
його основний смисл. Припускається помилок щодо розуміння підтексту,
встановлення смислових, причиново-наслідкових зв’язків
|
|
|
9
|
Учень/учениця
читає плавно словами і групами слів, правильно. Припускається окремих
орфоепічних помилок. Усвідомлює фактичний зміст та основний смисл тексту.
Припускається помилок щодо розуміння підтексту, встановлення смислових,
причиново-наслідкових зв’язків
|
|
|
Високий
|
10
|
Учень/учениця
читає правильно, плавно словами і групами слів. Мають місце поодинокі
орфоепічні помилки. У повному обсязі усвідомлює фактичний зміст та основний
смисл текстів. Іноді припускається помилок щодо розуміння підтексту,
встановлення смислових, причиново-наслідкових зв’язків
|
|
11
|
Учень/учениця
читає правильно, плавно словами і групами слів, із дотриманням норм
літературної вимови. У повному обсязі, поглиблено усвідомлює фактичний зміст
та основний смисл тексту. Іноді припускається неточностей щодо розуміння
підтексту, встановлення смислових, причиново-наслідкових зв’язків
|
|
|
12
|
Учень/учениця
читає правильно, плавно, словами і групами слів із дотриманням норм
літературної вимови. У повному обсязі, поглиблено розуміє фактичний зміст та
основний смисл текстів, встановлює смислові, причиново-наслідкові зв’язки
|
Поточна перевірка навички читання мовчки у 2 класах
здійснюється в усній формі і має діагностичний характер, у 3-4 класах – в
письмовій формі фронтально за показниками: спосіб, темп, розуміння прочитаного.
Учні мають прочитати текст мовчки і письмово виконати завдання. Для цього
вчитель пропонує їм узяти в руки олівці. Після слова вчителя «Старт», учні
розпочинають читання тексту. Через три хвилини вчитель говорить «Фініш» і учні
ставлять олівцем крапку над словом, на якому зупинились. Далі учні дочитують
текст і виконують запропоновані завдання.
Обсяг текстів у 2 класі – 170-230 слів; у 3 класі – 250-310 слів, у 4 класі
– 330-390 слів.
Вимоги до формування змісту та оцінювання тестової роботи з перевірки
навички читання мовчки в 3-4 класах
|
№
з/п
|
Види завдань
|
Кількість завдань
|
Кількість балів за кожне
правильно виконане завдання
|
Максимальна кількість балів
|
|
1.
|
Читання
мовчки: спосіб і темп.
Спосіб
читання мовчки оцінюється 1 балом за наявністю/відсутністю артикуляції під
час читання.
Темп
читання максимально оцінюється 3 балами. Вчитель враховує обсяг тексту, який
учень встиг прочитати за три хвилини: повністю (3 бали), не менше 2/3 (2
бали), не менше половини (1 бал), менше половини (жодного бала).
|
1
|
4
|
4 бали
|
|
2.
|
Розуміння прочитаного
|
|
|
|
|
2.1
|
Завдання закритого типу, які
передбачають вибір одного із запропонованих трьох варіантів відповідей
|
4
|
1 бали
|
4 балів
|
|
2.2
|
Завдання
відкритого типу, що виконуються без опори на запропоновані варіанти
відповідей (на встановлення відповідності; на встановлення правильної
послідовності; з короткою відповіддю: самостійне утворення форм слова, добір
слів за певною ознакою тощо; з розгорнутою відповіддю творчого характеру:
побудова речень, продовження тексту, висловлення власної думки тощо)
|
2
|
2 бали
|
4 бали
|
|
Разом
|
7
|
-
|
12 балів
|
|
Зміст завдань такий самий, як і для перевірки розуміння учнями прочитаного
вголос. Максимальна кількість балів за розуміння прочитаного мовчки становить 8
балів. Перевірка розуміння прочитаного мовчки тексту повторного його
перечитування не передбачає.
Поточну перевірку досвіду читацької діяльності учнів (за
усіма показниками: обізнаність з колом дитячого читання, практичне засвоєння
літературознавчих понять, уміння працювати з літературним твором, дитячою
книжкою, довідковою літературою) здійснюють у комплексі з поточною перевіркою уміння
складати висловлювання за змістом прочитаного, прослуханого в усній та
письмовій формах.
Для цієї перевірки добирають завдання згідно з
державними вимогами до навчальних досягнень учнів у чинній навчальній програмі
з літературного читання.
Оцінювання результатів усної перевірки досвіду
читацької діяльності учнів та уміння складати висловлювання за змістом
прочитаного, прослуханого здійснюють за поданими вимогами.
Орієнтовні вимоги до оцінювання досвіду читацької
діяльності
та уміння складати висловлювання за
змістом прочитаного,
прослуханого під час усної
перевірки
|
Рівень
навчаль-них
досягнень учня/учениці
|
Бали
|
Характеристика навчальних
досягнень учня/учениці
|
|
Початковий
|
1
|
Учень/учениця усвідомлює окремі фрагменти змісту
твору, частково виконує завдання за змістом тексту лише зі значною допомогою
вчителя. Припускається численних мовних, мовленнєвих, орфоепічних помилок
|
|
2
|
Учень/учениця
зосереджує свою увагу на окремих епізодах, зазвичай емоційно забарвлених;
частково розуміє значення окремих слів, словосполучень, речень у тексті;
виконує окремі завдання за змістом твору лише зі значною допомогою вчителя.
Припускається численних мовних і мовленнєвих помилок
|
|
|
3
|
Учень/учениця
зосереджує свою увагу лише на подіях; не завжди розуміє, як вони пов’язані
між собою; виконує завдання за змістом твору лише зі значною допомогою
вчителя; спроможний(а) розрізнити твори за їх жанровими ознаками (казка,
вірш, оповідання), назвати окремі структурні елементи дитячої книжки
(обкладинка, сторінка, назва книжки) лише після кількаразового пояснення
вчителя. Мовлення характеризується наявністю багатьох орфоепічних і
мовленнєвих помилок
|
|
|
Середній
|
4
|
Учень/учениця
виконує завдання за змістом твору, називає окремих персонажів, дає відповідь
на запитання за змістом тексту лише з допомогою вчителя; утруднюється
практично розрізнити жанрові ознаки вивчених творів. Припускається багатьох
мовних і мовленнєвих помилок
|
|
5
|
Учень/учениця
виконує завдання за змістом твору, усвідомлює його фактичний зміст з
допомогою вчителя; може точно, як у тексті, назвати окремих персонажів. У
розрізненні основних жанрів вивчених творів потребує допомоги вчителя.
Утруднюється правильно назвати призначення окремих структурних елементів
дитячої книжки. Висловлює (без аргументації) найпростіші оцінювальні судження
щодо поведінки, вчинків персонажів («хороший», «поганий»). Припускається
мовних і мовленнєвих помилок
|
|
|
6
|
Учень/учениця самостійно виконує завдання за
змістом твору, усвідомлює його фактичний зміст з незначною допомогою вчителя.
Висловлює (без аргументації) власне ставлення до подій, вчинків персонажів,
користуючись елементарною оцінювальною лексикою. Виявляє нестійкі уміння у
практичному розрізненні основних жанрів вивчених творів. Правильно називає та
усвідомлює призначення окремих структурних елементів дитячої книжки. Не
повною мірою володіє способами пошуку навчально-пізнавальної інформації у
виданнях довідкового характеру. Наводить кілька прикладів літературних
творів, що вивчались, окремі з них – за авторською приналежністю. З допомогою
вчителя усвідомлює в тексті роль окремих яскравих, образних висловів.
Виконує
завдання на словесне малювання, придумування творів за аналогією з
прочитаним, вміє читати за ролями.
Почасти припускається мовних і мовленнєвих помилок
|
|
|
Достатній
|
7
|
Учень/учениця переважно самостійно виконує
завдання за текстом: усвідомлює фактичний зміст, визначає і називає
персонажів твору; знаходить у тексті відповіді на запитання щодо відтворення
фактичного змісту твору; визначає тему, складає план твору з допомогою
вчителя. Знаходить у тексті засоби художньої виразності, хоч і неповно
розуміє їх функції у творі. Розрізняє твори за жанровими ознаками з незначною
допомогою вчителя. Правильно наводить не менше 1 прикладу вивчених
програмових творів, в окремих випадках неправильно називає їх авторів. З незначною допомогою
вчителя виявляє уміння орієнтуватися у дитячій книжці з опорою на її
структурні елементи, іноді припускається неточностей під час пояснення їх
призначення. Виявляє нестійкі уміння здійснювати пошук навчально-пізнавальної
інформації у довідкових виданнях. Припускається окремих мовних та мовленнєвих
помилок
|
|
8
|
Учень/учениця загалом самостійно виконуючи
завдання за текстом: висловлює власне ставлення до подій, вчинків персонажів,
користуючись елементарною оцінювальною лексикою, спираючись на текстовий
матеріал; знаходить у тексті відповіді на запитання щодо відтворення
фактичного змісту твору; визначає тему твору з незначною допомогою вчителя; в
цілому самостійно складає план твору. Переважно самостійно практично
розрізняє твори за жанровими ознаками; правильно наводить не менше 2
прикладів вивчених програмових творів, в окремих випадках неправильно називає
їх авторів; виявляє уміння
орієнтуватися у дитячій книжці з опорою на її структурні елементи, іноді
припускається неточностей під час пояснення їх призначення, не завжди
застосовує набуті знання у практичній діяльності. Потребує удосконалення
уміння знаходити навчально-пізнавальну інформацію у виданнях довідкового
характеру. Є поодинокі мовленнєві помилки
|
|
|
9
|
Учень/учениця
самостійно виконує завдання за текстом: висловлює власне ставлення до подій,
вчинків персонажів, припускаючись неточностей у формулюванні найпростіших
оцінювальних суджень; спираючись на текстовий матеріал, знаходить у тексті
відповіді на запитання щодо відтворення фактичного змісту твору; визначає
тему твору, складає план. Не завжди може пояснити роль окремих авторських
засобів художньої виразності
Практично
розрізняє твори за жанровими ознаками (з незначною допомогою вчителя).
Самостійно перераховує основні жанрові ознаки творів (іноді припускається
помилок). Вміє знаходити у текстах порівняння, читати за ролями, складати за
допомогою вчителя власні міні-твори (загадки, лічилки, казки тощо).
Правильно наводить не менше 3 прикладів вивчених
програмових творів, припускається помилок у визначенні їх авторів. З незначною допомогою
вчителя орієнтується у дитячій книжці з опорою на її структурні елементи,
іноді припускається неточностей під час пояснення їх призначення. Володіє
операційною стороною діяльності з пошуку потрібної книжки,
навчально-пізнавальної інформації у довідкових виданнях
|
|
|
Високий
|
10
|
Учень/учениця
правильно виконує завдання за текстом: висловлює оцінювальні судження щодо
поведінки, вчинків героїв, використовуючи авторські засоби художньої виразності.
Розуміє їх функції у творі. Формулює запитання до окремих абзаців тексту;
самостійно визначає тему твору; пояснює зв’язок заголовка із змістом твору;
визначає у тексті структурні елементи (зачин, основну частину, кінцівку);
складає план твору. Практично розрізняє казку, вірш, оповідання та правильно
наводить не менше 1 прикладу кожного жанру. Орієнтується у світі дитячих
книжок, правильно називає 3 вивчених програмових твори та в окремих випадках
неправильно називає їх авторів. Свідомо користується структурними елементами
дитячої книжки у навчальній діяльності (правильно визначає орієнтовний зміст
книжки з опорою на заголовок та ілюстрації; знаходить необхідний твір у
змісті та визначає сторінку, на якій він знаходиться). Самостійно здійснює
пошук навчально-пізнавальної інформації у довідкових виданнях
|
|
11
|
Учень/учениця
правильно виконує завдання за текстом; висловлює оцінювальні судження щодо
поведінки і вчинків героїв з використанням відповідної оцінної лексики,
аргументує свої відповіді з посиланням на текст. Висловлює та аргументує своє
ставлення не лише до подій, а й до змісту твору загалом, вдало використовуючи
авторські засоби художньої виразності. Самостійно визначає тему і основну
думку твору. В окремих випадках не точно розуміє підтекст (4 кл.).
Орієнтується
у світі дитячих книжок, розрізняє та порівнює їх за жанрово-родовими
ознаками, тематичним спрямуванням, авторською приналежністю. Правильно
наводить не менше 2 прикладів кожного жанру. Правильно називає 3 вивчених
програмових творів та їх авторів. Свідомо користується структурними
елементами дитячої книжки у навчальній діяльності (правильно визначає
орієнтовний зміст книжки з опорою на заголовок та ілюстрації; знаходить
необхідний твір у змісті та визначає сторінку, на якій він знаходиться).
Самостійно володіє операційною стороною пошуку навчально-пізнавальної
інформації у виданнях довідкового характеру; застосовує знання, уміння й
навички під час вивчення інших шкільних предметів
|
|
|
12
|
Учень/учениця
швидко і правильно виконує завдання за текстом. Висловлює власне ставлення до
змісту твору, добираючи відповідні аргументи щодо певної позиції. Самостійно
орієнтується в колі дитячого читання: розрізняє, порівнює, наводить приклади
книжок за жанровим, тематичним спрямуванням, авторською приналежністю,
правильно наводить більше 2 прикладів, визначає найпростіші їх жанрові
ознаки. Правильно називає більше 3 вивчених програмових творів та їх авторів.
Знаходить
в текстах порівняння, придумує порівняння; складає міні-твори: казки, лічилки,
загадки, римовані рядки; придумує продовження прочитаних творів.
Свідомо
користується структурними елементами дитячої книжки у навчальній діяльності
(правильно визначає орієнтовний зміст книжки з опорою на заголовок та
ілюстрації; знаходить необхідний твір у змісті та визначає сторінку, на якій
він знаходиться). Орієнтується в структурі і змісті різних типів дитячих
видань; самостійно користується різними видами бібліотечно-бібліографічної
допомоги під час вибору книжок; виявляє уміння правильно формулювати свої
читацькі запити; застосовує набуті знання та вміння у практичній діяльності
|
Письмова перевірка досвіду читацької діяльності у 2
класі передбачає первинне ознайомлення учнів із текстом під час читання його
вголос учителем. При цьому другокласники мають стежити за читанням по тексту.
Учні 3-4 класів читають текст самостійно мовчки або пошепки. Після первинного
ознайомлення з текстом, під час його опрацювання учні виконують письмові
завдання на перевірку сформованості вмінь визначати основну думку твору, його
тему, розрізняти жанри, встановлювати послідовність подій у творі,
характеризувати вчинки дійових осіб, пояснювати зображувальні можливості
художнього слова тощо. У 2 класі письмова частина роботи передбачає 3 завдання
з перевірки уміння працювати з літературним твором і 1 творчого завдання. У 3-4
класах – 1 завдання з такого показника досвіду читацької діяльності, як обізнаність
з колом дитячого читання; по 2 завдання з таких показників, які практичне засвоєння
літературознавчих понять і уміння працювати з літературним твором, дитячою книжкою,
довідковою літературою та 1 творчого завдання.
Водночас частина цієї перевірки у
3-4 класах, що виконується письмово,
може проводитись у тестовій формі. Тестова робота складається з завдань
двох типів, вимоги до формування яких, їх кількості та оцінювання відповідно до кожного із зазначених показників
досвіду читацької діяльності під час письмової перевірки подано у таблиці.
Письмова робота укладається з 8 завдань таким чином, щоб загальна кількість балів
дорівнювала 12, а зміст завдань охоплював усі, зазначені у таблиці, показники
досвіду читацької діяльності.
Вимоги до завдань для поточної
письмової перевірки
досвіду читацької діяльності в
3-4 класах
|
Показники
досвіду читацької діяльності
учнів
|
Обізнаність
з колом дитячого читання
|
Практичне
засвоєння літературознавчих понять
|
Уміння
працювати з літературним твором, дитячою книжкою, довідковою літературою
|
|
Тип, кількість
завдань та кількість балів за
виконання кожного
|
2 завдання закритого типу які
передбачають вибір одного із запропонованих трьох варіантів відповідей по 1
балу за кожне
або 1 завдання відкритого типу
на встановлення відповідності, що оцінюється 2 балами
|
2 завдання закритого типу які
передбачають вибір одного із запропонованих трьох варіантів відповідей по 1
балу за кожне
або 1 завдання відкритого типу
на встановлення відповідності, що оцінюється 2 балами
|
1 завдання закритого типу, що
оцінюється 1 балом;
1 завдання відкритого типу на
встановлення правильної послідовності, що оцінюється 2 балами;
1 завдання відкритого типу з
короткою відповіддю, що оцінюється 2 балами;
1 завдання з розгорнутою
відповіддю (творче), що оцінюється 2 балами
|
Об’єктом поточної перевірки є уміння читати напам’ять віршовані і прозові твори.
Перевірку здійснюють усно, індивідуально протягом наступних 2-3 уроків після
опрацювання твору, що вивчається напам’ять. Окремі уроки на перевірку уміння
читати напам’ять не відводять.
Орієнтовний розподіл поточної перевірки уміння читати напам’ять
|
Вид поточної перевірки
|
2 клас
|
3 клас
|
4 клас
|
|||
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
|
|
Читання напам’ять віршованих текстів
|
2
|
2
|
3
|
2
|
3
|
3
|
|
Читання напам’ять
прозових текстів
|
-
|
-
|
-
|
1 уривок з казки
(30-35 слів)
|
1уривок з казки
(35-40 слів)
|
1 уривок з оповідання
(35-40 слів)
|
Якість читання творів напам’ять визначають за такими вимогами:
правильність, повнота відтворення фактичного змісту твору;
виразність читання (чіткість дикції, інтонаційна правильність, уміння
виявити своє ставлення до того, що читається; доречність використання
мовленнєвих та позамовних (міміка, жести) засобів виразності;
дотримання орфоепічних норм (літературна вимова голосних і приголосних
звуків у різних позиціях, сполучень звуків у мовленнєвому потоці, а також
наголошування слів). У дітей з
органічними порушеннями вимови цей критерій не враховується.
Поточна перевірка досвіду
мовленнєвої діяльності здійснюється окремо за кожним показником:
аудіативні уміння (усно і письмово); уміння переказувати зміст прочитаного
твору (усно), уміння складати висловлювання за змістом прочитаного,
прослуханого (усно).
Для поточної перевірки аудіативних
умінь – слухати й розуміти усне мовлення учням пропонується прослухати
незнайомий текст, орієнтовний обсяг якого у 2 класі – 140-160 слів, у 3 класі –
210-230 слів, у 4 класі – 280-300 слів. Після прослуховування тексту учні усно
або письмово виконують завдання на розуміння фактичного змісту сприйнятого на
слух тексту (хто?, що?, які?, де?, коли?,
як?), відтворення послідовності подій; встановлення смислових,
причиново-наслідкових зв’язків, визначення теми твору. Для учнів 2 класу
завдання мають стосуватись тільки фактичного змісту твору. Оцінювання
аудіативних умінь в усній формі здійснюється за тими ж вимогами, що і
оцінювання сформованості навички розуміння прочитаного.
Для письмової перевірки
аудіативних умінь добирають 8 тестових завдань, з яких 4 завдання закритого
типу з вибором однієї правильної відповіді серед трьох пропонованих варіантів
по 1 балу за кожне і 4 завдання відкритого типу по 2 бали за кожне. Зміст завдань
такі самі, як і для усної перевірки аудіативних умінь.
Поточна перевірка уміння
переказувати зміст прочитаного твору відбувається в усній формі і
оцінюється за поданими вимогами.
Вимоги до оцінювання вміння переказувати зміст
прочитаного твору
|
Рівень
навчальних
досягнень учня/учениці
|
Бали
|
Характеристика навчальних
досягнень учня/учениці
|
|
Початковий
|
1
|
Учень/учениця
переказує фактичний зміст твору з опорою на поданий план окремими, не
пов’язаними між собою реченнями. Припускається численних мовних, мовленнєвих,
орфоепічних помилок. Невдало вживає у переказі велику кількість слів,
словосполучень
|
|
2
|
Учень/учениця
відтворює на основі поданого плану окремі, не пов’язані між собою фрагменти
змісту твору. Припускається численних мовних і мовленнєвих помилок
|
|
|
3
|
Учень/учениця
переказує на основі поданого плану менше половини змісту тексту. Його переказ
характеризується непослідовністю, пропуском фрагментів, важливих для
цілісного розуміння змісту, наявністю багатьох орфоепічних і мовленнєвих
помилок
|
|
|
Середній
|
4
|
Учень/учениця
недостатньо зв’язно відтворює з опорою на поданий план більшу частину
фактичного змісту тексту. Порушує послідовність викладу, припускаючись мовних
і мовленнєвих помилок
|
|
5
|
Учень/учениця
зв'язно, але недостатньо повно, відтворює фактичний зміст твору з опорою на
поданий план. Почасти порушує послідовність викладу. Припускається мовних і
мовленнєвих помилок
|
|
|
6
|
Учень/учениця
переказує з опорою на план зміст твору зв’язно, загалом повно, послідовно,
хоч не завжди розрізняє основну й другорядну інформацію. Виявляє нестійкі
уміння виділяти смислові частини тексту. Почасти припускається мовних і
мовленнєвих помилок
|
|
|
Достатній
|
7
|
Учень/учениця
відтворює зміст твору (з урахуванням виду переказу) зв’язно, достатньо повно,
послідовно, з елементами аргументації поведінки, вчинків персонажів.
Припускається окремих мовних та мовленнєвих помилок
|
|
8
|
Учень/учениця
загалом самостійно, зв'язно, логічно, послідовно переказує (з урахуванням
виду переказу) зміст твору. Використовує у мовленні авторські засоби
художньої виразності, почасти невдало замінюючи їх власними. Є поодинокі
мовленнєві помилки
|
|
|
9
|
Учень/учениця
самостійно, зв’язно, послідовно, повно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст
твору. Загалом вдало використовує у мовленні авторські засоби художньої
виразності. Припускається поодиноких мовленнєвих помилок
|
|
|
Високий
|
10
|
Учень/учениця
самостійно, зв’язно, логічно, повно переказує (з урахуванням виду переказу)
зміст твору, акцентуючи увагу на головному.
|
|
11
|
Учень/учениця
самостійно, зв'язно, логічно, повно переказує (з урахуванням виду переказу)
зміст твору, виділяючи головне. Під час переказу замінює діалоги розповіддю.
|
|
|
12
|
Учень/учениця
самостійно будує розповідь, виділяючи головне та узагальнюючи зміст
прочитаного. Використовує під час переказу засоби художньої виразності.
|
Підсумкова перевірка і підсумкове оцінювання
Об’єктами підсумкової (тематичної )перевірки є:
навичка читання вголос (правильність, спосіб, виразність, темп,розуміння
прочитаного);
навичка читання мовчки (спосіб, темп, розуміння прочитаного);
досвід мовленнєвої діяльності: аудіативні уміння;
досвід мовленнєвої діяльності: уміння переказувати зміст прочитаного твору;
досвід читацької діяльності учнів: уміння працювати з літературним твором.
З метою уніфікації вимог до тематичних перевірок з навчальних предметів «Українська
мова» і «Літературне читання» тематична перевірка з предмета «Літературне
читання» здійснюється не за результатами опрацювання творів певного
розділу/розділів кола читання (поданих у підручнику), а за визначеними об’єктами.
Відповідно у кожному класі протягом навчального року проводять по 8 тематичних
контрольних робіт, як у письмовій формі на окремому уроці, так і в усній – із
виділенням 10-15 хвилин на кожному з певної кількості послідовних уроків. З
огляду на це перелік літературних творів, які планується опрацювати протягом
навчального року, рівномірно розподіляється на 8 блоків, у кінці вивчення
кожного з яких і проводять контрольну роботу.
Зведений перелік робіт для підсумкових перевірок, які проводяться
в 2-4 класах з літературного читання
|
Вид перевірки
|
2 клас
|
3 клас
|
4 клас
|
|||
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
|
|
Навичка читання вголос (усно). Контрольні
роботи № 4 і № 8
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Навичка читання мовчки (письмово). Контрольні
роботи № 2 і № 6
|
-
|
-
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Аудіювання (письмово). Контрольні роботи у 3-4
класах № 1 і № 5; у 2 класі № 1, № 2, № 5, № 6
|
2
|
2
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Усний переказ прочитаного твору (усно).
Контрольна робота № 3
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
|
Робота
з літературним твором (письмово). Контрольна робота № 7
|
–
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
|
Підсумкова контрольна робота/ Державна
підсумкова атестація
|
–
|
–
|
–
|
–
|
–
|
1
|
|
Загальна кількість перевірок за семестр
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
5
|
Тематичні
контрольні роботи можуть проводити окремо за
кожним із поданих у таблиці видів перевірок:
сформованості навички
читання вголос; сформованості навички читання мовчки; сформованості навички
аудіювання; уміння усно переказувати літературний твір; сформованості уміння
працювати з літературним твором. Водночас
контрольні роботи можуть бути комбіновані: 1) з перевірки сформованості навички читання мовчки та завдань
до тексту для перевірки розуміння змісту прочитаного, уміння працювати з
текстом, творчого на побудову висловлювання власної думки за змістом
прочитаного; 2) з перевірки навички читання мовчки із тестовими завданнями для
перевірки розуміння змісту прочитаного, уміння працювати з текстом, творчого
завдання на побудову висловлювання власної думки за змістом прочитаного.
Комбіновані роботи проводять тільки в 3-4 класах. Загальна кількість перевірок за семестр від вибору кількості комбінованих
робіт не змінюється. При цьому протягом навчального року комбінованих робіт має
бути не більше 3.
Контрольні роботи з перевірки
навичок читання вголос, читання мовчки, аудіювання, усного переказу
літературного твору і роботи з літературним твором як окремі роботи
здійснюється за тими ж вимогами, що і поточна перевірка цих навичок.
Вимоги до формування змісту та
оцінювання
комбінованої роботи в 3-4 класах
(з перевірки сформованості навички читання мовчки та завдань до тексту для перевірки розуміння змісту
прочитаного, уміння працювати з текстом, творчого на побудову висловлювання
власної думки за змістом прочитаного)
|
№
з/п
|
Види завдань
|
Кількість завдань
|
Кількість балів за кожне
правильно виконане завдання
|
Максимальна кількість балів
|
|
1.
|
Текст (незнайомий учням) для
самостійного читання з обсягом: у 3 класі – 250-310 слів; у 4 класі – 330-390
слів. Кількість слів, які потребують пояснення – не більше 2. Речення у
тексті не мають містити більше 12 слів. Стиль тексту – художній
|
1
|
4 бали*
|
4 балів
|
|
2.
|
Завдання
до тексту для перевірки розуміння його змісту і вміння працювати з текстом
|
6
|
1 бал
|
6 балів
|
|
3.
|
Творче
завдання: письмове висловлення власної думки до змісту прочитаного тексту: в
3 класі – 2-3 речення, в 4 класі – 4-5 речень****
|
1
|
2 бали***
|
2 бали
|
|
Разом
|
8
|
-
|
12 балів
|
|
Вимоги до формування змісту та
оцінювання
комбінованої роботи в 3-4 класах
(з перевірки навички читання мовчки із тестовими завданнями для перевірки
розуміння змісту прочитаного, уміння працювати з текстом, творчого завдання на
побудову висловлювання власної думки за змістом прочитаного)
|
№
з/п
|
Види завдань
|
Кількість завдань
|
Кількість балів за кожне
правильно виконане завдання
|
Максимальна кількість балів
|
|
1.
|
Текст
(незнайомий учням) для самостійного читання з обсягом: у 3 класі – 250-310
слів; у 4 класі – 330-390 слів. Кількість слів, які потребують пояснення – не
більше 2. Речення у тексті не мають містити більше 12 слів. Стиль тексту – художній
|
1
|
по 4 бали*
|
4 бали
|
|
2.
|
Завдання
до тексту закритого типу з вибором однієї правильної відповіді серед трьох
пропонованих варіантів
|
2
|
1 бал
|
2 бали
|
|
3.
|
Завдання
до тексту відкритого типу з короткою відповіддю
|
1
|
2 бали**
|
2 бали
|
|
4.
|
Завдання
до тексту відкритого типу на встановлення послідовності або відповідності між
6 компонентами
|
1
|
2 бали**
|
2 бали
|
|
5.
|
Творче
завдання до тексту: письмове висловлення власної думки до змісту прочитаного
тексту: в 3 класі 2-3 – речення, в 4 класі – 4-5 речень****
|
1
|
2 бали***
|
2 бали
|
|
Разом
|
6
|
-
|
12 балів
|
|
* оцінювання навички читання
мовчки здійснюється за тими ж вимогами, що і під час поточної перевірки;
** якщо завдання виконано частково, неточно – 1 балом;
***якщо у творчому завдання учень логічно, правильно висловлює думку,
обґрунтовує її, дає свою оцінку вчинкам героїв, описаним подіям, завдання
оцінюється 2 балами;
**** бали за письмову частину
роботи з читання виставляють без урахування помилок за грамотність.
Для підсумкової перевірки можуть готуватись контрольні роботи з іншими
підходами до структурування і комбінування завдань, але з обов’язковим
дотриманням вимог до навчальних досягнень учнів, зазначених у чинній програмі з
навчального предмета.
Комментариев нет:
Отправить комментарий